Втратити електорат, або Помилка пРезидента

Втратити електорат, або Помилка пРезидента

Політики – люди вельми ризикові. Їм доволі часто доводиться грати у “пан або пропав”. Кожна з політичних цінностей, якою ризикують ці майстри лялякання язиками у Шустера, має свою вагу. Однак будь-якому політику (а надто тому, хто працює в демократичній державі) кулею у скроню стане втрата електорату. Чомусь мені здається, що кожний політик хоча б раз прокидався в холодному поті від сну, в якому на виборах за нього голосують мінус три відсотки виборців при тому, що колись їх було плюс 80 відсотків. Але то так, здогадки.

А ще нашим політикам вельми притаманна чудова риса – категорично відмовлятися вчитися на чужих помилках. Мудрості їм явно не вистачає, от і залишається пізнавати великий і складний політичний світ за рахунок власних дурощів.

Далеко ходити не треба – згадайте, як “програв електорат” третій президент України Віктор Ющенко. Я не буду зараз вдаватися у подробиці його правління, лише сухі факти: третій тур виборів 2004 року – 51.99% голосів, перший тур виборів 2010 року – 5.45% голосів. Втрата, як кажуть у рекламі кремів для обличчя, “наліцо”.

Схоже, четвертий президент України Віктор Янукович вирішив повторити шлях свого попередника, сам того не бажаючи. Зрештою, доля його не питала…

Липень 2010 року. Янукович півроку при владі. Втомившись від Києва, я їду в рідну Горлівку Донецької області відпочити місяць-другий. Кожна така поїздка, враховуючи їхню рідкість як таку, становить для мене особливу цінність не тільки в плані зустрічі з родичами і друзями, а ще й у пізнанні поточної політичної ситуації “в народі”. Адже абсолютно не секрет, що про результат роботи влади судить саме він. А враховуючи, що цей край є “батьківщиною” нинішнього президента, досвід такої оцінки для мене просто неоціненний. Я жив за містом, у селищі Озерянівка, а тому часто, не дивлячись на наявність машини, їздив у Горлівку по справах на автобусі. Враховуючи контингент, який користується громадським транспортом (чол. жін. 45+, в більшості пенсіонери), я міг почути абсолютно справедливу думку про владу. Ну, думаю, обрали вже вашого місцевого царька, послухаємо що ж ви скажете. Та от біда – на час мого перебування на Донбасі випало доленосне і вельми непопулярне рішення підвищити тарифи на газ для населення. Резонанс, який спричинило це рішення, тут пам’ятають всі, а що й казати, який вибух виник у нашому маленькому автобусі №15 “Горлівка-Озерянівка”. Такого бабусиного лементу про мізерні пенсії і плату за комунальні послуги я ще не чув, хоча перечув такого за життя вдосталь. Щоб всі розуміли катастрофічність ситуації для тих-таки бабусь, нагадаю, що більшість Горлівки – це населення пенсіонерів і “приватний сектор” будинків з автономним опаленням. Паливо? Газ. Тому зима для бабусь обіцяла бути суворою у всіх сенсах цього слова. Ключова фраза, яка домінувала у всіх міні-монологах автобусної трибуни – “за що ж він нас так?” Чуття мене не підвело – це була одна з перших ластівок…

Січень 2011 року. Янукович при владі рік. Я приймаю гостей з Горлівки в домі батьків у Хмельницькому, на іншому кінці України. Звичайно, за святковим столом, як це прийнято в більшості українців, не обходиться без політики. Пам’ятаючи свій літній досвід у задушливому автобусі вищезгаданого міста, я із жадібністю хапаю кожне слово з вуст цих людей. Та де ця стоїчна інтонація в голосі? Де ця мертва впевненість у майбутньому при “любимому Віктарі Фьодричі”, про яку я чув до переможних виборів 2010-го? Натомість я чую: “люди обурені…”, “ситуація погіршується…”, “краще не стало…” І врешті ключова фраза, яка розставила для мене все на свої місця – “ніхто не очікував від цієї влади такого удару під дих. Ми ж так йому вірили, ми ж так сподівалися, а він наших сподівань не виправдав…

Мене не здивував подібний поворот подій. А от моїх гостей з Донбасу, які встигли трошки поспілкуватися з місцевим хмельницьким “плебсом”, здивувало, чому тут, на західній Україні, немає такого обурення Януковичем, як на Донбасі? Чому народ тут мовчить, і єдиним його скриком виявилися податкові протести, у тому числі і локальні? Хтось за столом відповів більш ніж влучно: “Ми від початку знали, що так і буде. Ви ж це зрозуміли лише зараз.“…

Схоже, пан Янукович нарешті дійшов бензопилою до краю перепиляння гілки, на якій він сидить. Відкинувши усі патріотичні міркування і залишивши тільки суворий людський егоїзм, маємо ессенцію помилки пРезидента Януковича – начхати, що він не зробив нічого для держави (це властиво не тільки йому) – він не зробив нічого для людей, які його привели до влади. По суті, більшості людей давно начхати на державу – їх цікавить виключно власний стан речей. Стан речей своєї сім’ї і найближчого свого оточення. Жити краще кожному з нас окремо не стало. “Пакращення” не прийшло. Секунда за секундою Янукович втрачає свій електорат, свою по суті найбільшу цінність, свій трішечки нерозумний плебс, який на хвилі бажання помсти “памаранчевим” привів його для цієї помсти. Натомість люди зміняли шило на мило.

Коли ж Віктор Федорович врешті навчиться на помилках? Хоча ні, мене це не цікавить. Набагато більше мене цікавить – коли ж нарешті на своїх помилках навчиться мій народ?..

Previous Увікни, увікнить для себе Україну
Next "МОГИЛЯНЦЮ" ПОТРІБНА НАША ДОПОМОГА!!!

About author

You might also like

Політика Прокоментуй!

Бригинець: від сміття Садового відмовляються не через Порошенка

Про системному відмову приймати сміття зі Львова заявляє мер цього міста Андрій Садовий. Він говорить про навмисну блокаду і пов’язує це зі своєю політичною діяльністю на чолі партії «Самопоміч». На

Україна Прокоментуй!

Ліга Європи: “Шахтар” розгромив “Коньяспор” і здобув п’яту перемогу поспіль

У Львові завершився матч 5-го туру групового етапу Ліги Європи УЄФА, в якому “Шахтар” обіграв з великим рахунком турецький “Коньяспор” і здобув, таким чином, п’яту перемогу поспіль в турнірі. Матч

Як на Львівщині допомагають літнім людям

«Потенціал літніх людей – ресурс для розвитку громади» Понад три місяці у с. Давидів Пустомитівського р-ну Львівської обл. громадські активісти активно працюють у напрямку соціального захисту та організації дозвілля для

  • wK

    А коли це наш народ вчився на своїх помилках? менталітет не дозволяє..

  • От я і сподіваюсь, що колись це станеться.

  • Влучно. проте вчора в твіттері також прозвучала фраза, що є і задоволені, і ті, хто ще жде змін на краще.

  • гени:)

  • wK

    будем сподіватися на краще.

  • wK

    генталітет тоді вже 😀

  • Особисто я з такими не знайомий.

  • Анонімний

    Здаэться, цьому резиденту електорат вже не так потрiбен. Мабуть, в нього iншi плани стосовно переобрання, без непередбачливого гласу народу.

  • Це ми побачимо чи таке пройде.

  • Це йому може надто дорого коштувати 🙂