Україна: театр абсурду чи ситком серіал?

Україна: театр абсурду чи ситком серіал?

За свої 30 років, з яких сміливо до свідомих можно віднести 23 (від початку навчання в школі, яка в мене була чи не эдина україномовна 1987 року), я бачив Україну різну. Я пам’ятаю романтино-революційні настрої кінця 80-х та початку 90-х, коли це ще був великий та могутній СРСР, проте народжувалася нова країна. Я пам’ятаю бандитські 90-ті, коли в школі хвалитися прийнято було не оцінками, а кастетами та ножами-метеликами. Зрештою, з кінця 90-х живу в олігархічній Україні. Проте ніяк не можу зрозуміти: чи то часи змінилися, чи то як.

Якщо раніше “гарант” сказав “Україна – не Росія”, то так воно й було. Своя мова, своя культура, з політикою певно не склалося власною. Але для політики щонайменше потрібні професійні політики, а де їм взятися, якщо покоління “червоних директорів” змінили олігархи та їх приспішники.

Зараз же “гарант” не гарантує Законів і Основного Закону, а змінює його на свій смак, не тільки відкидаючи державу на 6 років, але й спотворюючи ту редакцію Основного Закону, яку було змінено по революціних подіях буремного 2004-го.

Абсурд? Певно, що так, але якийсь цей театр абсурду з присмаком комедії чи то пак трагікомедії. І тому часом здається, що все це не реальне абсурдне життя, в якому Письменники зубожіють, Театри бігають з простягнутою рукою у пошуках копійчини високими кабінетами, а люди… Люди вже нікому не вірять. І це найстрашніше певно, бо втрачену віру повернути ой як важко, навіть в одній людині, годі й казати про те, щоб повернути довіру в суспільстві.

Проте, я – оптиміст і вірю, що український народ знайде в собі сили відродитися, як фенікс і, злетівши до неба побачити власні перспективи, які не тільки об’єднають усіх людей в одну націю, але й будуть стимулювати досягнення цілей, а не демагогію.

Previous Не сміє брат, на брата йти у бій
Next Свобода слова за Януковича: стрімке піке

About author

You might also like

Вибір редактора Прокоментуй!

Громадськість об’єдналася проти нищення Академії Сухопутних Військ у Львові

«Ні!» – нищенню Академії Сухопутних Військ у Львові – під таким гаслом об’єдналися громадські активісти, журналісти, народні депутати, представники влади Львівщини, усі, кому небайдужа доля навчального закладу. У соціальній мережі

Львівщина Прокоментуй!

Садового вимагають посадити за злочин у Грибовичах

Народні депутати фракції «Народний фронт» Ігор Васюник і Михайло Хміль вимагають від Генпрокуратури порушити кримінальне провадження щодо міського голови Львова Андрія Садового у зв’язку з техногенною катастрофою на Грибовицькому полігоні

Політика Прокоментуй!

Тимошенко залишається непрохідною у Львові

Рейтинг політичних партій: політичні симпатії львів’ян через рік після виборів Через рік після місцевих виборів 5%-й бар’єр до ЛМР подолали б 4 партії: Об’єднання «Самопоміч», Блок Петра Порошенка «Солідарність», «Громадянська

  • Головне щоб люди вірили в себе і свою силу, а не боялись.

  • я б не сказав, що в людях є страх, скоріше байдужість і втрата віри, Тарасе

  • цей “гарант” і справді вже нічого не гарантує. догарантився..

  • @Matteus: отож, бо й воно. хоча, якщо читати буквально новий-старий Основний Закон, то тепер усі гарантії у гаранта 🙂

  • Alex Riabtsev так то воно так, але насправді наш гарант гарантує, що все робить наперекір народу – у тій же ж Конституції  написано, що влада в країні належить народові, а не гарантові…
    але то все пусті балачки, про гарантів. бо – зрімо в корєнь – український основний закон ніколи за всі роки законом так і не став, і ніколи в повній мірі не виконувався.

  • що найсумніше, то народ також не надто дбайливо ставився до Основного Закону та й до законів загалом. Отож, як казав перший гарант “маємо те, що маємо”…