Російські вибори і Україна

Російські вибори і Україна

4 березня у Росії відбудуться вибори президента держави. Здавалося б – і що з того? Нехай собі варять свою кашу на власний розсуд.

Та чомусь вже кілька місяців ЗМІ передають новини з РФ так, неначе це наші власні новини. Експерти й політики один перед одним висловлюються щодо результатів виборів російського президента та “життя України після виборів”. Російських виборів…

Напевне, закономірно, що навіть у нас відносна більшість висловлюється за перемогу Владіміра Путіна. Його позиціонують таким собі самодержцем, сильним царем, а наша владна “еліта” звикла поважати царів. Особливо російських.

Чи зміниться щось у взаємовідносинах України та Росії з обранням нового (старого) президента? Навряд.

Варіант перший – найбільш ймовірний: президентом стає Владімір Путін. Його ставлення до України ми мали змогу оцінити протягом восьми років президентства та чотирьох років прем’єрства. Фактично, саме він вже 12 років формулює російський дискурс щодо України, і за ці роки його висловлювання й дії ставали лише жорсткішими. Знову ж таки, українська влада – навіть нинішня – виявилась значно непоступливішою, ніж цього потребує російська верхівка на чолі з Путіним, тож і підстав для гарних відносин немає. Путін залишиться Путіним і в наступні шість президентських років, і потім ще шість.

Варіант другий – майже неймовірний: президентом стає Міхаіл Прохоров. Чому він? Ну… Я сподіваюсь, ніхто не вважає Зюганова й Жириновського кандидатами у президенти?

Тож – повернемось до Прохорова. У цьому неймовірному випадку Путін може зникнути з політичної сцени, але – нікуди не зникне команда Путіна. Неможливо у такій країні, як Росія, одночасно змінити всю владну команду. Тим паче, що у Прохорова немає жодної команди. Отже, йому доведеться рахуватись з існуючими у суспільстві настроями, і – ще більше – з оточенням (старою командою Путіна). Більше того, від нього вимагатимуть продовження путінської зовнішньої політики, як “єдино правильної”. А у Прохорова своїх поглядів на зовнішню політику, знову ж таки, немає.

А зараз – головне: хто має гарантії, що Прохоров – не такий самий проект Кремля (Путіна), як Жиріновський, Зюганов, Міронов? Ніхто.

І – зовсім божевільна думка: чи не є Прохоров своєрідним гарантом тіньового перебування Путіна біля керма Росії? Дивіться, яка красива картинка: Прохоров перемагає, опозиція і європи-америки в захваті від російської демократії, Путін відходить у тінь – і новий президент Прохоров слухняно виконує його вказівки протягом довгих років… Зважаючи на гебістське минуле Путіна, це не така вже й фантастика.

Відтак, і за таких варіантів жодних позитивних змін стосовно України Росія не зазнає. Це не потрібно жодному з представників владної еліти Росії, а також кандидатів у представники. Російський імперіалізм, великодержавність і українофобію підтримує суспільство і культивує влада, так вони тримаються купи.

Таким чином, ми маємо розуміти, що від виборів у Росії нам ні тепло, ні холодно, тому – хоч трохи менше зважати на їхні виборчі “енурези”. Подумаймо краще, що нам робити зі своїми підлеглими – депутатами, урядовцями, “губернаторами” тощо.

Previous Безстрокова відпустка
Next "Революціонери" та "уроки революції"

About author

You might also like

Україна Прокоментуй!

В Ужгороді відбулося XII засідання Міжурядової Українсько-Словацької комісії з питань транскордонного співробітництва

Протягом двох днів, 12 та 13 вересня, в Ужгороді тривала робота XII засідання Міжурядової Українсько-Словацької комісії з питань транскордонного співробітництва. Про це повідомила прес-служба ДПСУ. Під час заходу, за участі

Корпоратив – максимум користі для фірми!

Відійшли у минуле часи, коли працівники фірми збиралися разом в позаробочий час щоб відсвяткувати важливу подію за святковим столом з великою кількістю напоїв та наїдків. Банальним застіллям уже нікого не

Як львів’яни не бачили чергового супермаркету (ВІДЕО)

У Львові відкрився новий супермаркет, на відкриття якого, як і очікувалось, прийшло дуже багато осіб. Як це було – дивіться у відео: Пов’язано