Про ПростоПрінт, “майдани” та нову (р)еволюцію

Про ПростоПрінт, “майдани” та нову (р)еволюцію

Так трапилося, що останні два тижні я дуже щільно займаюся “справою ПростоПрінт”. Деніса я знаю вже не один рік, проте ніколи не був з ним тісно зв’язаний, але ті події, які розгорнулися навколо його бізнесу, підштовхнули мене до вибору – бути поруч і шукати правди. І ще – все нижчевикладене лише моя особиста позиція, яка може і не повинна збігатися з “офіційною” позицією Деніса чи будь-якої іншої особи.

Почну з того, что майже рік тому, під час “податкового майдану” я написав свої “листопадові тези“, як відповідь на публікацію Деніса “Революція відміняється“. Не думав, що за рік я знову повернуся до цієї публікації, оскільки саме вона стала моїм наріжним каменем у формуванні позиції.

Спочатку факти та хронологія:

  • 6 вересня офіс “ПростоПрінт” захоплено УБОЗом, про це детально писав і АІН, і Watcher
  • 7 вересня Деніс звертається із проханням привезти старі ноутбуки і я відгукуюсь, під час зустрічі розумію, що потреби набагато більші за суто технічні і вирішую допомогти, в першу чергу, поширивши інформацію у Твіттері та Facebook;
  • 8 вересня мій знайомий юрист (дуже рекомендую – Вікторія Мундірова, контакти в мене) готує лист на МВС, прокуратуру, тощо та позов проти Маркіяна Лубківського;
  • 12 вересня проводимо акцію під УБОЗ “Не бійся” (біля Деніса з’являється Олександр Данилюк, який називається спочатку координатором з юридичних питань, а згодом адвокатом);
  • 15 вересня акція на Майдані з футболками та “Беркутом”;
  • 21 вересня мала відбутися друга акція на Майдані та квест “5 кроків до свободи”, але цього ж дня стає відомо, що Деніс разом з родиною виїхав за межі України.

Тепер трохи емоцій. Перш за все – мені соромно, що я живу у такій країні. Хтось може сказати, що у наших північних чи східних сусідів ситуація ще гірше, але ніколи в житті я не підвищував власні результати, дивлячись на менші результати інших. Це шлях до програшу.  Так само і зараз – ми маємо поруч західних сусідів, які можуть дати інший приклад.

По-друге, влада відчуває власну безкарність (принаймні відчувала до виступу “афганців” і чорнобильців під Верховною Радою). Саме відсутність контролю і страх перед владою породжує “бєспрєдєл” і “понятія”, за якими ми зараз живемо на цій території (бо на сьогодні у нас немає країни).

Наступне, “справа Олєйнікова” стала певним каталізатором, але. і на мою думку це надзвичайно  важливо, на сьогодні без програми РОЗВИТКУ  будь-які дії і вчинки є лише РЕАКЦІЄЮ. А я вірю, що ми можемо бути не лише “собачками Павлова”, які реагують на подразник.

І, насамкінець, головне – лише РАЗОМ можна будувати нашу Україну, об’єднати її спільною метою, цінностями та програмами. І в цьому я підтримую Валерія Пекаря, який каже, що “СЖД” призводить до ще одного розподілу на “ми – вони”, “свої – чужі”, а це шлях до прірви.

Тепер трохи позитиву:

  • я бачу активність людей, яким не байдуже те, що відбувається навколо, при цьому вони самоорганізовуються у локальні групи;
  • рівень пасіонарності в Україні 12-15%, що є досить високим значенням – для порівняння у Франції, коли було кілька років тому змінено владу, рівень пасіонарності не перевищував 3%;
  • люди дуже добре навчилися розрізняти та уникати провокацій, як зсередини, так і ззовні, особисто мені дає це велику надію на те, що успіх можливий.

І зрештою сакральне питання: “Що робити?”

Найголовніше на мою думку – не лишатися осторонь. Позиція “моя хата зкраю” – це крок до побудови поліцейської держави, в якій совість замінено байдужістю.

Наразі я шукаю ще людей, які готові долучитися до формування механізмів контролю над владою. І це потрібно не лише сьогодні, але й за будь-якої влади, бо лише, маючи механізми контролю, ми можемо впливати на владу та створити ясність у всіх, що влада – це не засіб для особистого збагачення та “дєрібану”, а служіння народові, який довірив управління державою та її економікою.

Особистим завданням бачу об’єднання максимуму різним ГО у єдиний рух, який для себе умовно називаю “Разом”, бо лише спільними зусиллями ми можемо еволюційно територію перетворити на державу.

І насамкінець – революції відбуваються не на Майдані і не під стінами Верховної Ради. Революція відбувається тоді, коли кожен з безправного “гвинтика системи” перетворює себе на Людину.

Previous Янукович у США: паркан через океан
Next +2 чи +3

About author

You might also like

Львівщина Прокоментуй!

У  Глинянах завершився перший етап зі створення культурно-освітнього комплексу

Оновлена завдяки ЄС будівля на Львівщині перетвориться на інтелектуально-бізнесовий хаб   31 жовтня 2016 року у м. Глиняни (Львівська область) відбудеться урочисте відкриття оновленої будівлі, у якій вже дуже скоро запрацює

Львівщина Прокоментуй!

Як люди Тимошенко піаряться на війні

«Батьківщинівці» Львівщини передали допомогу військовим-учасникам АТО Місцеві партійні організації ВО «Батьківщина» Львівської області зібрали найнеобхідніші речі для вояків, які несуть службу на Луганщині. «Батьківщинівці» Львівщини на чолі з керівником Михайлом

Політика Прокоментуй!

Львівський губернатор покинув партію Порошенка

Голова Львівської обладміністрації призупинив членство у партії Блок Петра Порошенка “Солідарність”. Про це він написав у своїй сторінці в Twitter. “На виконання Закону України “Про державну службу” призупиняю членство в

  • Та ні революції роблять на майдані. Факт 2004 року. Все інше емоції, бо моя хата з краю..і твоя..і їхня..допоки не зачепить заживе..тобто особисто тебе. Коли я 2 дні просидів в наметі біля Печерського суду, то помітив у людей в очах той пофігізм, який ми так “пропагуємо”. Адже біля суду було 300 чоловік, а за 500 метрів на Хрещатику більше 2 тисяч..Так ось коли ми будемо і далі лише на словах єднатися, то так і будемо “товкти воду в ступі” та “переливати з пустого в порожнє”. І як не страшно це говорити, але нам потрібна кров, та кров яка проллється і ось тоді влада не буде ховатися за парканами і не буде “кічитися”, так як робить зараз. Та взагалі така влада не потрібна нікому. Та напевно правду говорять, що народ вибирає ту владу, на яку заслуговує. Натовп “рулить”!!!!

  • вся історія України -ц е кров. Причому переважно між собою билися, а не з ворогами…

  • Pingback: Твій розум | Кулемет()