Чи дорівнює культурний рівень освітньому?

Чи дорівнює культурний рівень освітньому?

Якщо вірити статистиці, то рівень освіти в Україні досить високий, хоча й утримується переважно за рахунок старшого покоління, яке виросло та отримало освіту ще за часів Радянського Союзу. А от освіченість молодшого покоління можна назвати лише одним словом – деградація. Найбільше мене вразило, що навіть елементарну арифметику опановують одиниці з молоді. Це особливо помітно на ринку, коли молода продавщиця бере калькулятор, щоб порахувати здачу. До речі чи помітили ви, що майже всі ціни округено до 50 копійок за винятком супермаркетів, де стоять касові апарати, які рахують усе самі?

Але ще гірше ситуація виглядає якщо поглянути на рівень культурний. Мене вразила розмова, яку я мав з одним театральним режисером, коли ми обговорювали моживість запросити на його постановку старшокласників. Він не те, щоб злякався, але сказав, що збирати навіть кілька класів може бути небезпечно, оскільки ситуація може вийти з-під контролю.

А мені згадалися шкільні часи, коли ми школою не тільки регулярно ходили до театрів (у Києві є не тільки ТЮГ), але й робили не одного разу власні театральні постановки. Чи було краще? Напевне, але я не схильний до ностальгії, швидше до того, щоб зробити висновки з минулого, отримати уроки та рухатися далі.

Яким можна ситуацію виправити? По-перше визнати, що ми маємо втрачене покоління, більшість преставників якого має віддалене розуміння про освіту та культуру загалом. Адаптувати його важко, але можливо. По-друге, важиво на державному рівні змістити акценти з маскульту на культуру. Так, “бидлом” управляти легше, але “бидло” не може створювати додаткову цінність, а тим більше рухати державу вперед. По-третє, створити умови для функціонування (а не животіння) культурних організацій і подій. (NB До речі, в Україні нема жодного національного театрального фестивалю).

Певен, що навіть серед відвідувачів цього блоґу можна знайти чимало ідей, які можна покласти у підґрунтя національної програми розвитку культури. Годі й говорити про результат, якщо до цього підключити дійсно професіоналів на національному рівні.

Previous Свобода слова за Януковича: стрімке піке
Next У пошуках втраченої правди

About author

You might also like

Політика Прокоментуй!

Садовий не збирається вирішувати проблему із сміттям, – експерт

Львівський міський голова Андрій Садовий бреше і не збирається вирішувати проблему із сміттям. Також він не дає іншим містам допомогти Львову. Про це у «Фейсбуці» пише екс-нардеп, політичний експерт Тарас

Львівщина Прокоментуй!

Богдан Марциняк Волошин: Я завше більше любив книжки, ніж людей. Завжди

За всі роки я лиш раз пропустив Форум видавців. З поважної причини – хворів. Але цьогоріч свідомо не хтів туди йти. Мабуть, це вікове. Тлум люду, задуха, метушня. Але я

Серйозно 3 коментарі

Про ПростоПрінт, “майдани” та нову (р)еволюцію

Так трапилося, що останні два тижні я дуже щільно займаюся “справою ПростоПрінт”. Деніса я знаю вже не один рік, проте ніколи не був з ним тісно зв’язаний, але ті події,

  • А що тут дивуватися, роками плодили бидло, потім для експерименту взяли декілька представників до верхівки владної еліти, а воно бах і прижилося там. А потім взяло і викоренило дійсно толкових. Почалося ще більше продукування зомбі в країні. Тепер при владі виключно інтелектуали, їх вибрали хто?Ага, такі самі. Отже, в Україні залишилось лише купка тверезих людей, котра замість того щоб згуртуватись, постійно чубиться між собою. А велика еліта з того тішиться і далі продукує собі подібних, котрі виживають націю.
    Спочатку треба було створити український Квебек, а далі вже прагнути зробити українську імперію, від Сяну до Додону :)))))))))))

  • а починається все з дітей, які не потрібні батькам. дітей, яких виховує хто завгодно – вулиця, телевізор, дитсадок чи школа (а зп у вчителей яка?? і хто за ту зп буде “душу вкладати” у наших дітей)…